анатомічна реконструкційна пластина з фіксацією 120° (один отвір, два види гвинтів, вибір)

Як важливий орган обличчя для підтримки краси, форма нижньої щелепи відіграє важливу роль в естетиці обличчя. Багато факторів, таких як травма, інфекція, резекція пухлини тощо, можуть спричинити дефект. Дефект нижньої щелепи не тільки впливає на зовнішній вигляд пацієнта, але й спричиняє порушення жування, ковтання, мовлення та інших функцій. Ідеальна реконструкція нижньої щелепи повинна не лише досягти безперервності та цілісності кістки нижньої щелепи та відновити зовнішній вигляд обличчя, але й забезпечити основні умови для відновлення післяопераційних фізіологічних функцій, таких як жування, ковтання та мовлення.

Причина дефекту нижньої щелепи

Терапія пухлин: амелобластома, міксома, карциноми, саркоми.

Авульсивні травматичні ушкодження: найчастіше виникають внаслідок високошвидкісних травм, таких як вогнепальна зброя, нещасні випадки на виробництві та іноді дорожньо-транспортні зіткнення.

Запальні або інфекційні стани.

Цілі Реконструкції

1. Відновіть початкову форму нижньої третини обличчя та нижньої щелепи

2. Збереження цілісності нижньої щелепи та відновлення просторового положення між нею та навколишніми м’якими тканинами

3. Відновлення належних функцій жування, ковтання та мовлення

4. Підтримуйте належну прохідність дихальних шляхів

Існує чотири типи мікрореконструкції дефектів нижньої щелепи. Травма та резекція пухлини нижньої щелепи можуть вплинути на зовнішній вигляд та призвести до функціональних порушень, таких як неправильний прикус через одностороннє пошкодження м'язів. Для усунення дефекту зовнішнього вигляду та відновлення функції було розроблено багато хірургічних методів, і складність успішної реконструкції нижньої щелепи полягає у виборі найкращого методу. Через складність дефекту нижньої щелепи набір простих, практичних та загальноприйнятих систематичних класифікацій та методів лікування все ще залишається порожнім. Шульц та ін. продемонстрували новий спрощений метод класифікації та відповідний метод реконструкції та відновлення нижньої щелепи на практиці, який був опублікований в останньому виданні журналу PRS. Ця класифікація зосереджена на цілісності судин у ділянці реципієнта з метою точного відновлення складних дефектів нижньої щелепи мікрохірургічними засобами. Метод спочатку поділяється на чотири типи відповідно до складності реконструктивної хірургії. Нижня середня лінія нижньої щелепи була межею. Тип 1 мав односторонній дефект, який не зачіпав кут нижньої щелепи, тип 2 мав односторонній дефект, що зачіпав іпсилатеральний кут нижньої щелепи, тип 3 мав двосторонній дефект, що зачіпав жодну зі сторін кута нижньої щелепи, а тип 4 мав двосторонній дефект, що зачіпав односторонній або двосторонній кут нижньої щелепи. Кожен тип додатково поділяється на тип A (застосовується) та тип B (незастосовується) залежно від того, чи підходять іпсилатеральні судини для анастомозу. Тип B вимагає анастомозу контралатеральних шийних судин. У випадках типу 2 необхідно вказати, чи зачеплений виросток, щоб вирішити, який матеріал для трансплантації використовувати: одностороннє ураження виростків - 2AC/BC, а відсутність ураження виростків - 2A/B. Виходячи з вищезазначеної класифікації та враховуючи дефект шкіри, довжину дефекту нижньої щелепи, необхідність використання зубних протезів та інші особливі обставини, хірург додатково визначає тип вільного кісткового клаптя, який буде використовуватися.

Попередньо сформовані реконструктивні пластини призначені для використання в щелепно-лицевій хірургії, травматології та реконструктивній хірургії. Це включає первинну реконструкцію нижньої щелепи, осколкові переломи та тимчасове перекриття до відкладеної вторинної реконструкції, включаючи переломи беззубих та/або атрофічних кісток нижньої щелепи, а також нестабільні переломи. Перевага для пацієнта – завдяки прагненню досягти задовільних естетичних результатів та мінімізації часу операції. Пластини для нижньої щелепи, розроблені спеціально для пацієнта, усувають механічне напруження, викликане згинанням пластин.